Їжачок – наш добрий сусід

Їжачок – наш добрий сусід

Людина прекрасно співіснує з багатьма представниками тваринного світу. Ще у прадавні часи були приручені корова, кінь, свиня, курка, собака… Відтоді до хліба маємо масло, сало, ковбасу. А потужності двигуна визначаємо у кінських силах. Про собаку узагалі скажемо, що це найкращий друг людини.

З ким потоваришувати не вдалося – з тими поділили територію проживання. Ліси – це їхнє, а міста – це наше. Якщо якась дивакувата людина оселиться в курені у лісі, або навпаки – олень забреде до міста, це сприймається, як аномалія, порушення правил і законів природи.

Проте є такі звірята, що мешкають з нами в одному дворі, але утримують нейтралітет, дистанцію. Ми не ліземо один одному в душу, не переходимо один одному дорогу (якщо не в прямому, то у переносному значенні).

У багатьох наших садибах живуть їжаки. Унікальні створіння! На відміну від усіх інших представників тваринного світу, їхнє тіло вкрите не хутром, а колючими голочками. При небезпеці їжачки згортаються у клубочок.

Але характер мають зовсім не колючий. Виглядають дуже симпатично! Ну прямо лапочки-симпомпончики.

Не даремно стали добрими персонажами багатьох дитячих казок і мультиків. Із покоління у покоління дітям подобається малювати, як їжачок несе на голочках яблука та грибочки.

Літом на канікули приїздили племінники з великого міста. То з яким же захватом вони помітили їжачка! Аж верещали від переповнення емоцій. Під вечір він чимчикував кудись біля сараю. Діти і яблучком його частували, і молочко носили… Одна біда – забули сфотографуватися. «Не переживайте, – кажу, – завтра селфі зробите. Він щодня о цій порі тут вештається». Діти виставили на телефоні таймер, щоб не проґавити зустріч. І справді – наступного дня їжачок прийшов, ніби за розкладом. Скільки було радощів! Сфотографували його з усіх сторін і швиденько розіслали світлини міським подругам. А пішли до крамниці по морозиво, а там теж їжачок стежку перебігає. «Та у вас тут місто їжачків!» – радісно вигукувала малеча.

І дивуються, що у Городищі їжачків не купують у зоомагазині чи на пташиному ринку. Для дітей сенсація, що їжачки самі селяться біля людей, де їм сподобається. Домівками слугують нори чи купи хмизу. Взимку сплять, навесні прокидаються. Шкоди від них немає – існують паралельно з нами своїм життям. Уночі вийдеш зірки порахувати, а їжачки діловито шурхотять по садочку. Мабуть полюють. Харчуються вони комахами, жуками (навіть колорадськими), дрібними гризунами. Сама назва «їжак» перекладається як «мисливець на змій». Так цікаво спостерігати, коли йде їжачиха, а за нею декілька колючих малят! І щось там між собою рохкають, пирхають, посвистують… Ну просто ідилія природи!

 

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account