Чи варто селам об’єднуватися у громади?

Чи варто селам об’єднуватися у громади?

Із 2015 року в Україні триває процес децентралізації. Реформа передбачає створення фінансово-незалежних об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які зможуть самостійно покращувати умови життя в різних його аспектах: освіті, охороні здоров’я, культурі, інфраструктурі.

Станом на 12 березня 2018 року у Черкаській області створено 26 ОТГ. Але у загальному рейтингу всіх областей Черкащина посідає 22 місце. Як бачимо, статистика невтішна. Давайте розглянемо переваги об’єднання на прикладах ОТГ нашого краю, які ризикнули об’єднатися.

Яскравий представник – Білозірська ОТГ, в яку входять смт Ірдинь, селище Баси та село Білозір’я. Лише за рік її власні надходження сягнули 10 мільйонів гривень.

Громада отримала 7 млн грн державної субвенції. Ці гроші вони спрямували на дороги, освітлення, поновлення техніки комунальних підприємств. За цей час в Ірдинській школі повністю замінили вікна та двері.

У Білозір’ї відремонтували садочок та опорну школу. Завдяки виграному тендеру вдалося замінити вікна, обладнати кабінети, повністю замінити меблі, закупити інтерактивні дошки. ОТГ створила ідеальні умови для медиків. Щоб збільшити штат сімейних лікарів, громада збільшила зарплату до 10 тис грн та подбала про їхнє безкоштовне проживання.

Що змінилось в інших громадах після об’єднання? Єрківській громаді Катеринопільського району вдалося відремонтувати дороги, дитсадки і школи, провести освітлення та забезпечити усіх учнів безкоштовним харчуванням. І це ще не повний перелік. До децентралізації їхні власні надходження сягали близько 3 млн грн, а після – бюджет збільшився майже втричі.

Мокрокалигірська об’єднана громада – одна з трьох громад Черкаської області, які об’єдналися в 2015 році. Населення – 5309 осіб. Склад: Мокра Калигірка, Любисток, Єлизаветка, Червоний Брід, Суха Калигірка, Ярошівка, Надвисся. Що змінилося за цей час? Розвиток медичних послуг, освітлення вулиць, ремонт дитсадка, нові дороги, придбання шкільних автобусів, будівництво ЦНАПу. Про це йдеться на сайті Decentralisation.com.ua. Це відбулося з докладанням великих зусиль та завдяки наполегливості, рішучості, цілеспрямованості та ризикованості  голів ОТГ.

А що радять експерти селам, що не можуть прийняти рішення про об’єднання?

Анатолій Шалаєв – виконавчий директор Центру Громадянських Ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації:

– Багато необ’єднаних громад, на жаль, фінансово не спроможні утримати ні освіту, ні охорону здоров’я, вони не мають достатньо коштів, щоб надавати якісні послуги своїм жителям. Коли громади об’єднуються, вони отримують більші повноваження і можливості. Вони прирівнюються до міст обласного значення, не залежать від району і можуть самостійно, отримуючи кошти від держави, вирішувати як саме розпоряджатися бюджетом. У селі набагато краще знають, що більше потрібно людям, ніж це б вирішувалось в районі, в області, чи в Києві. Для цього потрібна децентралізація. Необ’єднані громади повинні розуміти, що шляху назад уже немає, потяг рушив, тому запрошую хоча б в останній вагон. Бо настає час, коли питання добровільного об’єднання громад може зникнути, оскільки в 2020 році всі села можуть бути будуть приєднані до певної громади уже без згоди жителів. Тоді вони не зможуть отримати додаткові можливості, які зараз надають на державному рівні.

Володимир Міцук – голова Білозірської об’єднаної територіальної громади:

– Я раджу приєднуватися до тих громад, які вже створені і до громад, які спроможні. Їх майже 90%. Спершу я боявся приєднувати до нашої громади інші села, але зараз у мене немає цього страху. Пройде декілька років, і створені громади будуть ще об’єднуватися з двох чи трьох в одну ОТГ і їхні можливості будуть збільшуватися. Але на сьогодні все залежить від керівника, тому що він несе відповідальність, він вирішує, які проекти подати, щоб вони були успішними, з ким краще укласти договір співпраці. Але процедура об’єднання територіальних громад, визначена законом, дуже недосконала. У результаті, об’єднання громад відбувається з великою кількістю порушень процедури, внаслідок чого мають місце скасування об’єднання в судовому порядку.

Об’єднання громад може відбуватися всупереч бажанню місцевих жителів. Наприклад, село Устеріки Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. було приєднано до Білоберізької ОТГ. Через це жителі Устеріки 27 березня 2016 року проігнорували перші місцеві вибори новоствореної громади. У результаті в 4 з 14 одномандатних виборчих округах громади вибори не проводилися, а жителі Устеріки (які складають 27% населення ОТГ) не мають свого представництва в раді ОТГ.

Ці незадоволення жителів можуть супроводжуватися рядом питань, таких як: розташування адміністративного центру, віддаленість від нього, розподілення бюджету між селами, зосередження інфраструктур тощо. Невдачі трапляються й у фінансовій сфері. Внаслідок об’єднання бюджети територіальних громад перейшли на прямі відносини із Державним бюджетом України. В результаті деякі громади постраждали фінансово. Так, наприклад, в 2017 році з бюджету Слобожанської ОТГ (Дніпропетровська обл.) було вилучено до держбюджету (здійснено «реверсну дотацію») майже 35 млн грн. Взамін ОТГ отримала до свого бюджету за всіма трьома видами міжбюджетних трансфертів лише 29 млн грн. Тобто, якщо б громада не об’єднувалася, то їй би не довелося утримувати з власного бюджету лікарні та школи (це продовжили б робити з районного бюджету), а в бюджеті громади залишилося б майже 6 млн грн.

Децентралізація направлена на вирішення проблем, але водночас її супроводжують ряд невдач, ризиків та страхів. Від шляху, який обиратимуть громади залежить виконання широкого спектру завдань у різних сферах життя.

Руслана КОСТЕНКО,

студентка 1 курсу спеціальності журналістика ЧНУ ім. Б. Хмельницького

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account