Дніпро вже не «реве», а тільки стогне… річка вмирає!

Дніпро вже не «реве», а тільки стогне… річка вмирає!

У самому центрі столиці прямо посередині Дніпра, можна стояти по коліно у воді. Найбільша, найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з’явилося 57 мілин, які незабаром можуть стати островами. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси і розчищаючи судноплавний шлях (фарватер), а виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. В результаті між мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки дрібно, що вже з води визирають “нові” острова.

 

7 серпня 2020 року на мілководній ділянці поблизу моста ім. Патона в столиці, прямо посеред Дніпра пройшла прес конференція «Пішки по Дніпру. Хто і що вбиває головну річку України? ». Вчені, чиновники і громадськість розповіли про причини такого стану головної водної артерії України.

Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. Зараз мілини займають 30% дніпровського басейну. При тому, що критичною масою вважається 15%. Однією з причин обміління річки є втрата власної течії, що так само відзначилося і на якості річкової води. Не варто забувати, що 2/3 населення країни п’ють воду з Дніпра.

  • Перегородивши Дніпро греблями, Найбільшу річку Європи позбавили власної течії і вона не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти … Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва – говорить глава Національного екологічного ради України Олександр Чистяков – Берега хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови … Заганяючи природоохоронну берегову територію в бетон Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають річку на частини, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, а також русло Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє … Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім …»
  • У Дніпро впадає сотні малих річок. Вони як вени повинні своїми водами наповнювати і давати життя головній річці країни. Не має сенсу лікувати -Дніпро, при цьому забуваючи про мали річки. А ось з ними справді біда. Ні хто не займається ними. За роки Незалежності з карти України зникло понад ДЕСЯТИ тисяч малих річок. Вони міліють, заростають, пересихають. В них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у воду. По дренажних каналах все це попадає в малі річки, в яких випалюють все живе. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні … – говорить постійний «мешканець води» керівник Водно-моторного Клубу «Видубицький» Володимир Стрела.

За даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Водойми країни забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктів, фенолів і інших небезпечних дарів цивілізації.

У 2019 року в водойми України було скинуто понад 2 млрд. кубометрів всіляких стоків, з яких 1/3 це неочищенні.

Проблема зі стічними водами по всій Україні. І Київ, навіть зі своїм мільярдним бюджетом, не є винятком. Ну, а про те, що стікає по дощовим каналізаційним стокам у Дніпро можна писати кримінальні романи.

У Києві близько двох тисяч авто мийок. Фактично всі вони врізані в дощові каналізації, за якими без всяких очисних споруд брудні води потрапляють в Дніпро.

  • Практично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченої фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. В результаті починаються масові замори у риби, а вода загниває. Восени вся ця гниюча маса водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її в болото … – каже голова громадської ради при Держекоінспекції Михайло Захарченко – Надалі ситуація може ще більше погіршитися і призведе, в кінцевому підсумку, до виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, але і європейського масштабу.

Слід також зазначити, що 2020 рік є маловодних. А коли розраховуються гранично допустимі норми скидів у водні об’єкти стічних вод, то розраховується сезонність, і наповненість вод. Чим менше в річках води, тим більше в них концентрація різних забруднювачів.

  • Згідно з українським законодавством, порушникам які забруднюють наші водойми загрожує штраф в розмірі 1700-3400 грн, що не відлякує їх … Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогою модернізацією або будівництвом очисних споруд – каже начальник Департаменту Держекоінспекції Вадим Литвиненко – Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах отруює або розкрадає річку.

Потрібно брати за основу досвід боротьби за чисті ріки в цивілізованих країнах. Там штрафи просто колосальні. А винуватців-забруднювачів закривають до тих пір, поки ними не будуть виконані всі екологічні вимоги. Скидання неочищених стоків там категорично заборонено – продовжує Литвиненко.

Для України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно боротися з отруєнням наших річок збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.

  • Однак є ще одна обставина, яка повинна бути під жорстким контролем, – заборонена законом масова забудова прибережної смуги, яка призводить до зарегульованості стоку і зупиняє течію, від чого річка міліє – стверджує начальник Депортамент екології при Київській міській державній адміністрації Олексій Савченко.

А поки… з кожним роком все більше Дніпро цвіте, заростає і міліє.

  • Державна екологічна інспекція готова виконувати, і виконує свої функції для захисту екології Дніпра. Однак, ми діємо в рамках чинного законодавства і далеко не все залежить від нас. Тому, якщо хочемо врятувати головну річку України, про це слід говорити на найвищому державному рівні. І не тільки говорити, а й приймати конкретні дієві рішення. ДЕІ в межах власного функціоналу буде їх виконувати і робити все можливе, щоб зберегти Дніпро для наступних поколінь, – говорить глава Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

Тому голова Держекоінспекції пропонує негайно приступити до написання комплексної програми з оздоровлення річки Дніпро. У програмі повинні бути задіяні центральні та місцеві органи влади разом з громадськістю.

Треба поспішати. У Дніпра немає часу чекати. Потрібно ще «вчора» почати вирішувати питання щодо його врятування і поетапного відновлення.

В Україні 63 тис. річок, 40 тис. озер, понад тисячу сто водосховищ, 400 тис. ставків. В країні 1млн.300 тис. га прісної акваторії. Здавалося б, такий водний достаток … Але в той же час ми на Європейській екологічній карті значимося як  маловодна країна, тому що забруднили свої водні ресурси до такої міри, що не можемо з них брати питну воду.

Брак питної води в світі ООН назвало проблемою номер ОДИН. На сьогодні понад 2,6 млрд людей не мають доступу до чистої питної води. 37 країн живуть на привізній воді.

У світовому рейтингу «Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення», який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-е місце в списку з 180 країн. Ми стоїмо а цьому списку десь між Ефіопією і Чадом, африканськими країнами … а в південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення ще гірше. Тому дефіцит водних ресурсів – одна з найбільш очевидних загроз України.

Дніпро сьогодні серйозно хворий. І у цієї хвороби є людське ім’я … Йому життєва, необхідна допомога. Порятунок його знаходиться в Державній програмі з оздоровлення акваторії Дніпра. Разом з головною рікою країни волають про порятунок і тисячі вітчизняних водойм.

  • Україні потрібна НОВА Водна ПОЛІТИКА!!!! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її охорони та використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива – стверджує Олександр Чистяков – У той же час не покидає віра, що розум і щира любов до свого краю переможуть, і в кожен дім прийде чиста, здорова вода!

Прес служба Національного екологічного ради України

____________________________________________________________________

У прес-конференції прийняли участь: представники Міністерства захисту довкілля, Державної екологічної інспекції України, Агентства водного господарства України, КП «Плесо», Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експерти Національної екологічної Ради України.

Організатори: Водно-моторний Клуб «Видубицький», Асоціація рибалок України, Міжнародне Товариство Прав Людини – Українська секція, Асоціація човнярів Київщини, Водно-моторний Клуб «Фенікс.

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account