Ірина Ванникова: “Дитинство швидкоплинне, тому варто ловити кожен його момент”

Ірина Ванникова: “Дитинство швидкоплинне, тому варто ловити кожен його момент”

Ірина Ванникова: “Дитинство швидкоплинне, тому варто ловити кожен його момент”

Про це повідомляє видання «Урожай Надросся» із посиланням на офіційну сторінку Ірини Ванникової.

Дитинство – це найкраща пора для того, аби відпочивати, насолоджуватися безтурботністю життя та спілкуватися із друзями. А де це найкраще робити, як не на природі чи якомусь заході?

Корсунщина славиться своїми обдарованими дітьми. Тож саме для них керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова вирішила організувати свято «Казковий світ дитинства» в селі Квітки Карашинської ОТГ. Крім того, профінансувала екскурсію до фермерського господарства «Кізонька» в селі Глушки.

Учні з Корсунь-Шевченківської школи мистецтв і районного Палацу дітей та юнацтва протягом навчального року показали чудові результати в роботі, а також творчі досягнення. Серед них можна виокремити зразковий хореографічний колектив «Арабеск», керівником якого є молода, завзята й обдарована Ольга Черняк.

Цей талановитий колектив став переможцем Міжнародних фестивалів-конкурсів «Перлина Черемошу» в місті Вижниця, «ЗіркаФест» – «Моя Україна», «Джерело надій» та «Соняшник», який відбувся за підтримки Міністерства культури України в Києві. Також перемогли на всеукраїнських конкурсах «Чорноморська перлина» в місті Кароліно-Бугаз, «Зоряні мости» в Черкасах, «Мамине щастя» у Вінниці, «Зірка Фест» – «Створюй своє майбутнє разом», «Brilliant запрошує» та «Світ талантів» в Києві, а також «Квітнева феєрія» в Умані. «Арабеск» також є неодноразовим переможцем обласних конкурсів творчих колективів, хореографічного фестивалю-конкурсу імені Авраменка та мистецького фестивалю «Візерунки на Росі».

За високу виконавську майстерність колективу «Арабеск» колегія Департаменту культури присвоїла звання «зразковий» 27 грудня 2017 року. Своєю наполегливою працею учасники здобули заслужену славу, бо несуть у широкий світ чарівну мову народного та сучасного танцю по своїй квітучій творчій ниві.

Також серед обдарованих дітей, яким пощастило потрапити на свято та екскурсію, був зразковий хореографічний колектив «Роял – Денс», який створили в січні 2013 року на базі Корсунь-Шевченківського районного центру дитячої та юнацької творчості за ініціативи хореографа й художнього керівника Віталія Любка.

Це успішне творче об’єднання, велика дружна родина, де радо приймають всіх, хто прагне оволодіти майстерністю хореографії, хоче бути обізнаним в історії мистецтва, пізнавати красу та радість творчості, розвивати свої інтелектуальні й фізичні здібності та таланти. Колектив нараховує понад 80 учасників віком від 5 до 17 років.

Вихованці танцклубу є активними учасниками концертів міста Корсунь-Шевченківський, а також району й області. Вони призери обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалів, а також чемпіонатів та турнірів зі спортивного бального танцю.

Мистецтво – це те, що об’єднує всіх його учасників і дарує незабутні враження глядачам!

У Квітках на святі «Казковий світ дитинства» ансамблі, про які йшлося вище, а також вихованці з Корсунь-Шевченківської школи мистецтв і районного Палацу дітей та юнацтва стали не лише глядачами, а і його учасниками. Адже в їхньому доробку є чимало танцювальних, інструментальних та вокальних номерів, які й побачили гості та громада села на сцені.

Розуміючи, що в сучасному світі без оргтехніки ніяк, керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова передала її директорові сільського будинку культури, аби була можливість проводити не лише святкові концерти, а й розважально-пізнавальні заходи.

Після закінчення святкового заходу всіх частували смачною козацькою кашею, яку приготував директор будинку культури Станіслав Шпунтенко. Потім п’ятдесят обдарованих діток двома автобусами вирушили на фермерське господарство «Кізонька». Там не лише ласували смачним морозивом, а й дегустували сири, виготовлені на цій фермі.

На своїй сторінці у Facebook Ірина Ванникова зазначила, що дитинство швидкоплинне, а тому варто ловити кожен його момент, аби потім зберегти в пам’яті на все життя. «Насолоджуйтеся цими миттєвостями, бо ви того варті», – написала вона.

Нещодавно до керівника соціальних проектів МХП Ірини Ванникової звернулася керівник Городищенського дитячого театру мод «VYSHYVANKA» Людмила Дорошенко із проханням допомогти у співфінансуванні транспорту.

28 липня учасники цього театру мод їдуть у місто Радомишль Житомирської області. Там відбудеться Всеукраїнський фестиваль-показ етнічного одягу та аксесуарів – етнофешншоу «Аристократична Україна». У формі хореографічних постановок учасники театру «VYSHYVANKA», яким від 9 до 13 років, демонструють одяг, що поєднує в собі старовину й сучасність.

Ірина Ванникова зазначила, що не могла не відгукнутися на таке прохання. Адже дуже важливо, щоб українські традиції, які живуть у вишивці, мали продовження.

«Чудово, що є такі самобутні колективи, які втілюють це все в життя. Вони великі молодці, яким є що показати суспільству. Пишаюся вами», – написала Ірина Ванникова на своїй сторінці у Facebook.

 

Майбутнє – за сортуванням сміття

Напевне, кожного українця, котрий хоч трохи любить країну, в якій живе, хвилює проблема, про яку йтиметься далі.

От і мені спало на думку: чи не варто було розпочати так званий «похід» України в Європу з «великого прибирання». Адже перш, ніж щось будувати, а кращу державу й поготів, треба розчистити місце, прибрати сміття, як це заведено в українців. І, можливо, переймати європейський досвід слід було починати з видалення непотребу, який забруднює наші повноводні річки й голубі озера, зелені гаї і квітучі балки, красені ліси та багатокілометрові узбіччя доріг. Безперечно, усі реформи важливі, та чи не найважливішою є саме екологічна.

Україна не може дати ради мільярдам тонн сміття. А Європа, на яку ми тримаємо курс, використовує відходи в найрізноманітніших сферах виробництва. Одним із лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У цих країнах полігони зі сміттям взагалі закриті, адже 97% відходів також переробляють. До слова, уся цементна промисловість у цих державах працює на спалюванні непотребу й автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана «сміттєва» поліція, яка штрафує порушників. У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства.

Величезним попитом користується вторинна сировина із пластику. Із пляшок, які переробляють спочатку на гранули, виготовляють предмети домашнього побуту, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого. Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів. Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон тощо. Завдяки спеціальній обробці відпрацьованих шин сировину потім використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та для будівництва доріг. Он скільки досвіду в сусідів – тільки переймай.

Та нам до такого далеко. Та й проблеми в нас інші. Як свідчать відкриті інтернет-джерела, в Україні є десятки тисяч законних і незаконних сміттєзвалищ. Вони займають, за приблизними розрахунками, 7% території. І ситуація щодалі погіршується. За підрахунками екологів, щороку сміттєві звалища поповнюються приблизно на 15–17 мільйонів тонн. В Україні немає жодного підприємства з переробки сміття! На владному олімпі переймаються проблемою, вносять зміни до законодавства. Але вони, на жаль, не працюють… Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів до 1 січня 2025 року.

Як відомо, із початку нинішнього року українці мали б сортувати сміття за видами матеріалів, за придатністю до повторного використання та захоронення. Про це йдеться у статті 32 закону України «Про відходи». Схвалена Кабміном Національна стратегія поводження з відходами до 2030 року передбачає скорочення обсягу захоронення відходів і збільшення рівня їхньої переробки, а також роздільний їх збір.

Згідно зі стратегією, планують запровадити роздільний збір сміття мінімум у 5 тисячах населених пунктів та створити 250 центрів збирання відходів споживання. До слова, обласну стратегію ухвалили й черкаські депутати. Утім експерти кажуть, що чинний закон не створює системи поводження з відходами, яка вже давно є в ЄС. Тому «сортування», яке наробило багато галасу, – лише поодинокі спроби щось змінити на сміттєвому просторі. Бо ні в Україні, ні на Черкащині зокрема немає належної інфраструктури для роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів, а для їх переробки й поготів. У нас все простіше і шкідливіше для людини і природи. Сьогодні в області налічують понад 400 сільських та селищних сміттєзвалищ. Жодне із них, як стверджує екологічна інспекція, не відповідає вимогам екологічної безпеки. Роздільне збирання твердих побутових відходів частково запроваджено лише в містах Черкаси, Золотоноша, Канів, Сміла, Ватутіне та Умань.

Пощастило й Катеринополю. Селищна рада виграла мікрогрант від «Урожаю». На ці кошти виготовили 20 контейнерів для скла і пластику. Однак, за словами директора Катеринопільського комунального підприємства Петра Підгірного, треба починати з інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення і створення відповідних передумов – виділення місця для збирання відсортованої сировини, придбання пресувального механізму тощо.

На думку керівника соціальних проектів МХП Ірини Ванникової, Україна в питанні вторинної переробки сміття має великі можливості, однак поки що ми рухаємося у цьому напрямку повільніше, аніж того б хотілося. Вона вважає, що разом із впровадженням системи сортування відходів влада повинна подбати про інформаційно-роз`яснювальну роботу із населенням, оскільки це половина успіху.

«Соціально відповідальний бізнес уже давно зрозумів, що сміття – це не лише відходи, а й заробіток, а його переробка – можливість позитивно впливати на екологічну ситуацію в нашій державі. Якщо кожен українець зрозуміє важливість цих процесів, то ми не лише зможемо стати європейською країною, яка відповідально підходить до питань ТВП, а й зробимо Україну чистішою. Я вірю в те, що настане час, коли на нас орієнтуватимуться як на позитивний приклад відповідальної роботи з відходами, а звалища стануть історією, про яку наші діти дізнаватимуться лише з підручників», – написала на своїй сторінці у Facebook Ірина Ванникова.

Тамара КОМАР

 

Безпека дітей – постійна турбота дорослих

Пожежною машиною в повному бойовому спорядженні примчали вогнеборці до дитячого кардіоревматологічного санаторію «Городище».

Цей пізнавальний візит здійснили в рамках акції «Запобігти, врятувати, допомогти», щоб пояснити дітям правила поведінки у випадку надзвичайних ситуацій, а також для популяризації своєї професії. Хлопці й дівчата були в захваті!

Співробітники 4-ої державної пожежно-рятувальної частини продемонстрували можливості пожежної техніки та обладнання. Спілкувалися в невимушеній ігровій формі. Діти навіть змогли спробувати себе в ролі вогнеборців, захоплено приміряли шоломи та протигази. Коли увімкнули пожежний шланг, то емоціям не було меж. Під контролем вогнеборців навіть змагалися на влучність попадання струменем води по умовному епіцентру загорання. До рятувальників було безліч запитань від дітей та вихователів.

Побували рятувальники і в оздоровчому таборі «Надія», що якраз діяв при Свято-Михайлівському храмі. Спілкування зацікавило не тільки дітей, а й дорослих, яким також варто згадувати правила поводження в разі надзвичайних ситуацій. Рятувальники наголосили на необхідності бути максимально обережними з вогнем. Адже часто пожежі виникають через дитячі пустощі та недостатню увагу дорослих. Відоме правило «Сірники – не іграшка» треба виконувати обов’язково!

Також рятувальники акцентували увагу на підвищеній обережності під час купання у відкритих водоймах. Цього року статистика змушує задуматися над тенденцією нещасних випадків. Діти та вихователі щиро дякували вогнеборцям за спілкування і такий ефектний візит.

Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова на своїй сторінці у Facebook зазначила, що діти – це наше майбутнє, а щоб воно було хорошим, дбати про це треба вже зараз.

«Біді краще запобігти, аніж потім боротися з її наслідками. І про те, що треба бути завжди й усюди обережними, варто нагадати дітворі, яка влітку має дуже багато часу для різних експериментів і досліджень», – написала Ірина Ванникова.

Володимир ЧОС

 

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account