Трьох Святителів

Трьох Святителів

12 лютого вшановується пам’ять трьох великих ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: св. Василія Великого, св. Григорія Богослова і св. Івана Золотоустого. За їхні заслуги Східна Церква називає їх у своїх Богослужіннях рівноапостольними. Всі вони жили в четвертому столітті.

Василій Великий (329-379) народився в Кесарії Каппадокійській (нині м. Кайсері, Туреччина). Його батьки були заслужені і впливові люди в суспільстві. Св. Василій з дитинства мав надзвичайні здібності, кмітливість, велике прагнення до знань. Заможне положення батьків відкрило йому дорогу до найвищих і найславніших шкіл і викладачів того часу. Як архієпископ Кесарії у Каппадокії він проявив себе як оборонець святої віри, гарний організатор, хороший оратор-проповідник, письменник, реформатор Богослужіння і Святої Літургії, опікун сиріт та убогих, законодавець чернечого життя. За його заслуги свята Церква дала йому титул Великого.

Григорій Богослов (326-390) теж походив із заслуженої родини – його батько був єпископом у Назіянзі в Каппадокії. Ще до його народження, його побожна мати Нонна дала обітницю віддати дитину на служіння Богу. Він здобув вищу освіту. По дорозі до Афін, його корабель в морі потрапив у шторм. Тоді він склав обітницю, що коли врятується, то присвятить себе служінню Богу. В Афінах зустрів св. Василія, вони стали кращими друзями на все життя. Він говорив: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи на науку». Св. Григорій через кілька років відзначився як досконалий проповідник, його проповіді – це мистецькі перлини риторики. Догмат про Святу Трійцю Св. Григорій кладе в основу християнської релігії. За свої богословські досягнення дістає звання Богослова.

Іоанн Золотоустий (347-407) народився у великому місті Антіохія. Тривалий час виявляв себе, як активний і побожний священик і невтомний проповідник. Проповідь була важливою частиною його життя і душі. Своїми проповідями він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях дає гарне пояснення великої частини Святого Письма Старого й Нового Заповіту. За свої палкі і надихаючі проповіді він отримав назву Золотоустий. До нас дійшло близько 800 його проповідей, книга про священство та багато листів. Завдяки своїм світлим талантам він став архієпископом Константинополя. На території сучасної України ще в князівські часи були відомі його проповіді.

Свято Трьох Святителів належить до пізніше започаткованих празників Східної Церкви. Причиною започаткування цього його стала дискусія у Церкві в другій половині ХІ ст, яка полягала у тому: хто саме з них трьох більш заслужений діяч Церкви. Цю дискусію розв’язали самі Святителі. Вони, спочатку кожен окремо, а потім усі три разом з’явилися Івану, єпископу міста Евхаїти, і сказали: «Ми як один у Бога й нічого нема в нас протирічливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам’яті в один день так, тому що ми – як одне в Бога, а ми будемо помагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам’ять». Єпископ зробив, як йому доручили Святителі. Оскільки Церква вже святкувала в місяці січні пам’ять кожного з них окремо, то він у 1076 році назначив спільне свято в один день.

Протоієрей Миколай МОХНАЦЬКИЙ,
настоятель Городищенського храму Спаса-Преображення Православної Церкви України

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account