У День захисту дітей Ірина Ванникова відвідала Катеринопіль

У День захисту дітей Ірина Ванникова відвідала Катеринопіль

У День захисту дітей Ірина Ванникова відвідала Катеринопіль

Щороку в Міжнародний день захисту дітей прийнято влаштовувати для них свято. Однак, як зазначила на своїй сторінці у Facebook керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова, піклуватися та захищати права малюків потрібно постійно, адже вони беззахисні перед труднощами та викликами життя.
1 червня в м. Катеринополі відбувся концерт «Ми діти твої, Україно!», на якому всіх присутніх радували виступами дитячі хореографічні колективи та юні вихованці вокальних гуртків. Із вітальним словом до гостей та присутніх у залі районного будинку культури звернулися депутат обласної ради Олександр Анатолійович Коваленко та голова районної державної адміністрації Ольга Петрівна Ніколенко.
З особливою місією на свято до Дня захисту дітей прибула керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова, яка в рамках ХIII районного фестивалю «Паростки майбуття» нагородила юних переможців інтелектуальних та творчих конкурсів і змагань спеціально затвердженими для цього грошовими преміями від МХП. На своїй сторінці в соцмережі вона написала, що діти – це не лише наше майбутнє, це наше життя, продовження нас. Тому за шаленим темпом не варто забувати приділяти їм увагу, власним прикладом навчати, як жити і, звісно, постійно дарувати свою любов. Також Ірина Ванникова зазначила, що була приємно вражена виставкою майстрів народної творчості.
«Велике розмаїття вишитих рушників, різьблені вироби з дерева, яскраві ляльки-мотанки та чудові картини – це лише короткий перелік робіт, представлених на виставці. Ще раз переконалася, що наша держава багата майстрами, виробами яких ми можемо й повинні пишатися. А допоки в нашій Україні зростають такі творчі та обдаровані діти, то ми маємо майбутнє! Нехай Господь та янголи оберігають їх від негараздів! Миру та любові!» – прокоментувала подію керівник соціальних проектів МХП.
А напередодні свята Ірина Ванникова завітала до селища Лисянка. Там ввели в бойовий розрахунок новий пожежний автомобіль. Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова разом із начальником Управління ДСНС України у Черкаській області, генерал-майором служби цивільного захисту Віктором Михайловичем Гвоздем та головою Черкаської обласної ради Олександром Івановичем Вельбівцем привітала місцевий відділ ДСНС із цією надзвичайною подією та подарувала районному сектору ДСНС офісну техніку.
«Безпека людей – це дуже велика відповідальність, вона лягає на плечі працівників служби з надзвичайних ситуацій, яких я називаю янголами-охоронцями. Їм доводиться попереджати біду, аби не боротися потім із її наслідками. Тож бажаю, щоб у кожного з них був власний ангел, завдяки якому вони живими та неушкодженими повертатимуться до своїх рідних. Робота цих мужніх чоловіків, які борються з вогнем та рятують людей, надзвичайно важка та небезпечна. Щиро бажаю їм здоров’я, миру та безпечної служби. І, як кажуть самі пожежники, нехай рукави будуть завжди сухими!» – зазначила на своїй сторінці у Facebook Ірина Ванникова.
Літо для дітей – це період радості та відпочинку, на який вони заслужили. Тож нехай воно буде сповнене веселощами, сміхом та цікавими пригодами. А ми, дорослі, будемо дбати про те, аби дитячий відпочинок був повноцінним і безпечним!

Віддана краєзнавству

Ольгу Підгрушню, корінну жительку Вербівки Городищенського району, односельці знають і поважають. І не лише тому, що всі повоєнні покоління вербівчан пізнавали таємничий світ цифр на її уроках математики, а ще й тому, що вже понад півстоліття свою енергію та дорогоцінний час безкорисливо віддає пошуковій роботі. Вона повертає з небуття імена невідомих солдатів, які загинули, визволяючи село від нацистів. Ця справа стала метою її життя.
А бої тоді були надзвичайно жорстокими, адже село належало до кільця Корсунь-Шевченківської операції. 188 червоноармійців полягли тут із 31 січня по 5 лютого 1944 року. Переважно то були бійці 5-ого Донського гвардійського козачого корпусу. Загиблих поховали в 10 братських могилах. Але імена тільки 132-ох вдалося зазначити на скорботних табличках. Решту не знали – просто невідомий солдат.
Можливо, гнітюча непевність панувала б завжди, якби не Ольга Микитівна. Вона створила у школі гурток юних слідопитів. Разом з учнями написала тисячі листів у різноманітні архіви, установи, музеї, військові частини. І всі зусилля для того, щоб разом із односельцями мати змогу віддати належну шану своїм героям-визволителям, щоб слова «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» були не просто гаслом.
Встановивши особи солдатів, писали листи їхнім родинам, щоб хоч сердечним словом подякувати за щастя жити під мирним небом. Часто тільки так люди дізнавалися про місце загибелі своїх синів, батьків, братів, чоловіків, адже мали лише скупі офіційні повідомлення: «Пропав безвісти». І почали отримувати відповіді. У кожному листі – сльози, біль і вдячність.
За роки пошукової роботи назбиралося в Ольги Микитівни безліч цікавих документів, фотографій. Тому вже на заслуженому відпочинку стала добиватися, щоб створити сільський краєзнавчий музей. Писала листи тодішнім керівникам області. Нарешті завітав до неї представник із Черкас і повідомив, що музей буде! На радощах і плакала, і танцювала. Щасливою була, що праця, яка пройшла не тільки через її руки, а й серце, не буде марною. І 1985 року музей прийняв перші екскурсії. Як найдорожчі реліквії тут зберігають фронтові листи-трикутники.
А 1978 року останки загиблих солдатів перепоховали до спільної братської могили, спорудили обеліск, на меморіальних плитах викарбували і 56 встановлених пошуковцями імен. Навіть у свої майже 90 років приходить сюди Ольга Микитівна. Уже вкотре перечитає знані напам’ять прізвища, вклониться, покладе квіти. І кожен проймається симпатією до цієї скромної, терплячої, наполегливої жінки, яка своє життя присвятила педагогічній роботі та благородній пошуковій справі.
Ольга Підгрушня є прикладом того, як небайдужість до чужої долі стає необхідною для суспільства справою. Про це написала на своїй сторінці у Facebook керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова: «Понад півстоліття ця жінка займається пошуком та відновленням пам’яті про тих, хто загинув, визволяючи село від нацистів. Це приклад того, як не лише словом, а й ділом можна робити надзвичайно важливу справу для суспільства. Глибока шана цій тендітній жінці та низький уклін за її нелегку роботу».

Екологія майбутнього залежить від сьогодення

Мальовнича Черкаська область славиться своїм Канівським природним заповідником та Національним дендрологічним парком «Софіївка», яку виправдано називають перлиною садово-паркового мистецтва. Цей регіон має сприятливі кліматичні умови. Він багатий на рослинний і тваринний світ, а також рясніє мальовничими лісами та річками – їх тут є 1037. Однак ця природна краса постійно потерпає від діяльності та байдужості людей, які в індустріальних перегонах забувають про збереження довкілля.
Чимало водних ресурсів Черкащини потерпає від нестачі справних очисних споруд та роботи каналізаційних мереж житлово-комунального господарства. Однак основними джерелами забруднення води, як і повітря, лишаються промислові підприємства. Протягом останніх років знизилися викиди в атмосферу. Однак це ймовірніше через зменшення обсягів виробництва та нестабільну роботу більшості підприємств, аніж через впровадження екологічних заходів.
Не додає позитиву екологічній ситуації і велика кількість автомобілів, а також поводження людей із побутовими відходами. На жаль, жителі області не усвідомлюють, що сміття необхідно сортувати, переробляти й елементарно не викидати будь-де. Через це в лісосмугах та на берегах водойм досі бачимо купи сміття.
Та не все, як кажуть, так погано. Наприклад, у місті Черкаси в найбільш популярних місцях для відпочинку встановили урни для роздільного сортування сміття. Контейнери зеленого кольору призначені для скла, жовтого – для пластика, сірого – для змішаних відходів. Тож тепер містяни та гості можуть подбати про чистоту у своєму місті.
А щоб менше потрапляло шкідливих речовин у повітря та воду, підприємствам необхідно встановлювати системи контролю викидів продуктів згорання та освоювати більш ефективні та екологічно безпечні технології, зокрема переорієнтуватися на альтернативну енергетику.
Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова переконана, що не лише промислова індустрія повинна дбати про чистоту довкілля. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook: «Кожна людина не лише може, а повинна вносити свою частинку у збереження природи. Особисто ви, той хто читає цей пост, можете відмовитися викидати, де йому заманеться паперові обгортки від цукерок чи недопалки. Однак для цього треба зробити найважче – змінити самого себе. У школах дітей навчають викидати сміття лише у призначених для цього місцях, економно використовувати воду тощо. То чому ж ми не хочемо цьому вчити власним прикладом? Ми відповідальні за той світ, у якому в майбутньому житимуть наші діти, а тому повинні робити все для його очищення та збереження. А головне – бути взірцем наслідування для своїх нащадків».
Кожен із нас може бути екологом, у цьому допомагають і новітні технології. Наприклад, компанія «Google Україна» в Черкасах створила проект «Цифрове перетворення Черкаської області». У його рамках діє Інтерактивний реєстр екологічних проблем Черкаської області. Так, на карті регіону можна не тільки побачити найбільш серйозні порушення в цій сфері, але й самостійно додати інформацію про проблему у своїй місцевості, повідомляє офіційний блог «Google Україна». Тож давайте дбати про чисте майбутнє зараз, не відкладаючи це на потім.
фото Екологія

Врізка до фото:
Ірина Ванникова взяла участь в урочистостях щодо введення нового пожежного автомобіля в Лисянський відділ ДСНС
фото ДСНС, День захисту дітей

залишити коментар

Create Account



Log In Your Account